НОВЫЕ СТРАНИЦЫ

Оператор АЗС

Розмістити вакансію у цій рубриці: 096 484 62 40, 067 730 20 45

Промоутер

Розмістити вакансію у цій рубриці: 096 484 62 40, 067 730 20 45

IT спеціаліст

Розмістити вакансію у цій рубриці: 096 484 62 40, 067 730 20 45

Партнеры

Золотые страницы Херсона

Районы




Посещаемость




Путеводитель





Рекомендуем



Херсон, Золотые страницы


ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОН / Зеньковский район / Zinkiv district

Історія району / История района / History of district   

    Зіньківський район розташований в північно-східній частині Полтавської області. Він межує на півночі з Гадяцьким районом, на північному сході з Охтирським районом Сумської області, на сході — з Котелевським районом, на півдні — з Диканським, на північному заході — з Шишацьким районом. Створений він у 1923 р. В Зіньківському районі є 1 міська, 1 селищна та 22 сільських ради, до яких входять 113 населених пунктів.
    Найдавніше відоме поселення на території району виявлене біля села Глинського, в урочищі Чернецькі Бугри. Воно відноситься до неолітичного часу (середина VI - початок  IV тис. до н.е.). На території Зіньківщини є значна кількість пам`яток скіфського часу, що засвідчує про значне заселення території краю в даний період. Цьому сприяло виникнення на рубежі VIII-VII ст. до н.е. чи не найбільшого в той час у Східній Європі міста-держави — славнозвісного Більського городища (Гелон). За матеріалами розкопок у межах району всі поселення скіфського часу мали те чи інше відношення до давнього Гелона.
    У VIII ст. н.е. на правому березі річки Ворскли виникає два поселення роменської культури: неподалік Глинського і біля Опішні. Тут розкопано 14 напівземлянок слов`янського поселення. Освоєння краю було повільним через постійну загрозу з півдня.  Кінець XV - середина XVI ст. — час постійних нападів татар. Очевидно, значних поселень крім Опішні і Глинського, тут не було.
  У 1569 р. Зіньківщина разом з усім Лівобережжям входить до складу Речі Посполитої. У другій половині XVI ст. зіньківські землі залишаються ще малозаселеними. Та в цей час вже згадується ряд поселень на Ворсклі (Глинський і Псельський ухід).
    У 1604 р. поселення Зіньків одержує статус міста. На початку XVIII ст. зіньківська земля стала ареною боротьби між Швецією та Росією. В другій половині XVIII ст. відбулися зміни в адміністративно-терито-ріальному устрої і в межах Гадяцького полку в 1763 р. був утворений  Зіньківський повіт.
    На початку XIX ст. Зіньківщина славилася своїми ярмарками. Ярмаркували в Опішні, Будищах, Груні, Куземині, Ковалівці та інших містечках. Крім того Зіньківщина відзначалася розвитком садівництва. І вже у другій половині XIX ст. вона стала аграрною провінцією. Добре розвивалися промисли, серед яких важливе місце займало гончарство. Концентрувалося воно здебільшого в Опішні і довкола неї. Та все ж найрозвинутішим було місто Зіньків.
    Географічне положення міста сприяло розвитку торгівлі, бо через нього проходило три поштові шляхи (на Гадяч, Полтаву і Охтирку) і 9 транспортних. На Зіньківські ярмарки приїжджали купці із Курська, Тули, Калуги, Харкова, Кременчука, Полтави.
   В 1805 р. Зіньків вже був повітовим містом Полтавської губернії, нараховував 6707 жителів. Зіньків і Опішня були у складі лідерів губернії зі шкіряного і полотняного виробництва. Наприкінці XIX - початку XX ст. громадськість і органи місцевого самоврядування звертають увагу на стан розвитку сільського господарства й кустарних промислів. 1894 рік – засноване Зіньківське повітове відділення Полтавського товариства сільського господарства. У цьому ж році заснована Опішнянська гончарна навчальна майстерня Полтавського губернського земства. В дореволюційний період у Зінькові існували чоловіча й жіноча гімназії, а 1 липня 1906 р. відкрилися дворічні жіночі педагогічні курси.
  З утвердженням радянської влади було впроваджено новий адміністративно-територіальний поділ. Територія сучасної Зіньківщини була розділена між трьома районами: Зіньківський, Ковалівський, Опіш-нянський. У 1932-1937 р.р. Зіньківський і Опішнянський райони перебували у складі Харківської області, у 1937-1941 р.р. — у складі Полтавської області. У 1962 р. відбулося об’єднання Зіньківського і Опішнян-ського районів.
  До 50-річчя радянської влади у Власівці спорудили міжколгоспний будинок відпочинку на 320 місць. У 1970 р. Власівський санаторій “Сосновий бір” прийняв перших відвідувачів. Сьогодні “Сосновий бір” — це ціле містечко з новими корпусами, поліклінікою,  сучасним обладнанням.
   У 1986 р.  був утворений Опішнянський музей гончарства, який у 1989 р.  реорганізували в Опішнянський музей-заповідник українського гончарства. Пізніше тут створили інститут керамології — унікальну, не тільки на теренах Полтавщини, а й усієї України, наукову установу. Щорічно з 1999 р. в Опішні проводять симпозіум гончарства. Також в Опішні існують музеї-садиби видатних гончарів А. Селюченка та сім`ї  Пошивайло.
  В Зінькові існує народний історичний музей. Матеріали музея розповідають про видатних земляків, діячів науки і культури, життя і творчість яких пов`язані із Зіньківським краєм. В селі Малі Будища знахо-диться церква Різдва Пресвятої Богородиці, заснована в 1887 р.
    Зіньківщина — славетний край гончарів, які з давніх давен прославляють Полтавську землю на весь світ.

  Зеньковский район расположен в северо-восточной части Полтавской области. Он граничит на севере с Гадячским районом, на северо-востоке с Ахтырским районом Сумской области, на востоке — с Котелевским районом, на юге — с Диканьским, на северо-западе — с Шишацким. Район создан в 1923 г. В Зеньковском районе есть 1 городской, 1 поселковый и 22 сельских совета, в которые входят 113 населенных пунктов.
  Самое давнее поселение на территории района найдено возле с. Глинского, в урочище Чернецкие Бугры. Оно относится к периоду неолита (середина VI - начало IV тыс. до н. э.). На территории Зеньковщины есть значительное количество памятников скифского периода, что свидетельствует о заселении территории края в даный период. Этому способствовало возникновение на рубеже VIII-VII тыс. до н.э. едва ли не са-мого большого в то время в Западной Европе города-державы — Бельского городища (Гелон). По материалам раскопок в пределах района все поселения скифского периода имели то или иное отношение к давнему Гелону.
  В VIII в. на правом берегу реки Ворскла появляются два поселения роменской культуры: неподалеку от Глинска и Опошни. Здесь раскопано 14 полуземлянок славянского поселения. Освоение края происходило медленно из-за постоянной опасности с юга. Конец XV - середина XVI в.в. — время постоянных набегов татар.
   В 1569 г. Зеньковщина вместе со всем Левобережьем входит в состав Речи Посполитой. Во второй половине XVI в. зеньковские земли остаются еще малозаселенными. В это время уже упоминается ряд поселе-ний на Воскле. В 1604 г. поселение Зеньков получает  статус  города.
   В начале XVIII в. зеньковская земля стала ареной борьбы между Швецией и Россией. Во второй половине XVIII в. произошли изменения в административно-территориальном устройстве и в пределах Гадяцкого полка в 1763 г.  был  создан Зеньковский уезд.
    В начале XIX в. Зеньковщина славилась своими ярмарками в Опошне, Будыщах, Груне, Куземине, Ковалевке и др. местечках. Кроме того этот край отличался развитием садоводства. И уже во второй поло-вине XIX в. Зеньковщина стала аграрной провинцией. Здесь хорошо развивались промыслы, среди которых важное место занимало гончарство. Концентрировалось оно большей частью в Опошне и вокруг нее. И все же самым развитым был город Зеньков.
   Географическое положение города способствовало развитию торговли, потому что через него проходило три почтовых пути (на Гадяч, Полтаву и Охтырку) и 9 транспортных. На Зеньковские ярмарки приезжали купцы из Курска, Тулы, Калуги, Харькова, Кременчуга, Полтавы.
   В 1805 г. Зеньков был уже уездным городом Полтавской губернии и насчитывал 6707 жителей. Зеньков и Опошня были в числе лидеров губернии по кожевенному и тканному производству. В конце XIX -  начале XX в.в. общественность и органы местного самоуправления обратили внимание на состояние развития сельского хозяйства и кустарных промыслов. 1894 г. — основано Зеньковское уездное отделение Полтавского общества сельского хозяйства. В этом же году основана Опошнянская ке-рамическая обучающая мастерская Полтавского губернского земства. В дореволюционный период в Зенькове были мужская и женская гимназии, а в 1906 г. открылись двухгодичные женские педагогические курсы.
   С утверждением советской власти было произведено новое административно-территориальное деление. Территория современной Зеньковщины была разделена между тремя районами: Зеньковским, Ковалев-ским, Опошнянским. В 1932-1937 г.г. Зеньковский и Опошнянский районы находились в составе Харьковской области, в 1937-1941 г.г. — в составе Полтавской области. В 1962 г. состоялось объединение Зеньковского  и  Опошнянского районов.
    К 50-летию советской власти во Власовке возвели межколхозный дом отдыха на 320 мест. В 1970 г. власовский санаторий «Сосновый бор» принял первых посетителей. Сегодня «Сосновый бор» — это целый городок с новыми копрусами, поликлиникой, современным оборудованием. В 1986 году был основан Опошнянский музей гончарства. В 1989 его реорганизовали в Опошнянский музей-заповедник украинского гончарства. Позже здесь создали институт керамологии — уникальную не только на террито-рии Полтавщины, а и всей Украины научную организацию. Ежегодно с 1999 г. в Опошне проводят симпозиум гончарства. В Опошне существуют музеи-усадьбы знаменитых керамистов А. Селюченко и семьи Пошивайло.
   В Зенькове существует народный исторический музей. Материалы музея рассказывают о знаменитых земляках, деятелях науки и культуры, жизнь и творчество которых связаны с Зеньковским краем. В с. Малые Будыща находится церковь Рождества Пресвятой Богородицы, основанная в 1887 г.
    Зеньковщина — славный край гончаров, с давних времен прославляющих Полтавскую землю на весь мир.

  Zinkiv district is located in the north-eastern part of Poltava region, forming boundaries with Hadiach district in the north, Okhtyrka district of Sumy region in the northeast, Kotelva district in the East, Dykanka district in the south, and Shyshaky district in the northwest. It was formed in 1923. There is one town, one township and 22 rural councils, including 114 settlements in Zinkiv district.
   The earliest known settlement on the territory of the district was discovered near the village of Hlynske, in the hole of Chernetski Buhry. It refers to the Neolithic time (mid-6 – early 4000 BC). On the territory of the district there is a significant number of monuments from the Scythian time that verifies a great settlement of the area in this period. The emergence on the turn of the 8-7 century BC of one of the largest at that time in Eastern Europe city-states, famous Bilske settlement (Helon), contributed to this. From the excavations in the area all the Scythian settlements had a different attitude to  ancient Helon.
   In the 8th century BC on the right bank of the River Vorskla two settlements of Romanic culture, near Hlynske and Opishnia, occurred. Here 14 semidugouts of a Slavic settlement were found. Developing the area was slow due to the constant threat from the South. Late 15th – early 16th century was the time of permanent attacks of the Tatars. Obviously, there were no other significant settlements besides Hlynske and Opishnia.
  In 1569, Zinkiv district along with all leftbank Ukraine was included in the Polish-Lithuanian Commonwealth. In the second half of the 16th century Zinkiv territory still remained thinly populated. And in this time a number of settlements on the Vorskla River (Hlynske and Pselske uhid) has already been mentioned.
   In 1604, a settlement Zinkiv got a town status. At the beginning of 18th century the land became the scene of struggle between Sweden and Russia, in the second half of the 18th century changes in the administrative-territorial structure occurred and within the Hadiach Regiment Zinkiv County was formed in 1763. At the beginning of the 19th century Zinkiv district was famous for its fairs and gardening. It became an agrarian province in the second half of the 19th century. Crafts were well developed, among which pottery was prominent. The town of  Zinkiv was nevertheless the most developed.
The geographical position of the town contributed to the development of trade, because it had three post ways (Hadiach, Poltava and Okhtyrka) and 9 roads. The merchants from Kursk, Tula, Kaluha, Kharkiv, Kremenchuk, Poltava visited the fairs.
   In 1805, Zinkiv was already a town of Poltava Province and numbered about 6707 inhabitants. Zinkiv and Opishnia and were among the leaders of the province in leather and linen production. In the late 19th-early 20th century the public and local authorities paid attention to the development of agriculture and artisanal crafts. In 1894 Zinkiv district department of Poltava association of agriculture was founded. In the same year Opishnia pottery training workshop of Poltava province zemstvo was also founded. In the prerevolutionary period there were men’s and women’s gymnasiums, and on July 1,  1906 biennial women's pedagogical  courses occured. With the strengthening of  the Soviet power a new  administrative-territorial  division was introduced. The territory of modern Zinkiv district was divided among  the three districts: Zinkiv, Kovalivka, Opishnia. In 1932-1937 Zinkiv and Opishnia districts belonged to Kharkiv region and in 1937-1941 to Poltava. In 1962 unification of Zinkiv and Opishnia districts took place.
    In honor of the 50th anniversary of the Soviet power a collective farm holiday center was opened in Vlasivka to 320 seats. In 1970 Vlasivka sanatorium “Pinery” received its first visitors. Today, “Pinery” is a huge town with new build ings, polyclinic and modern equipment.
    In 1986, the Opishnia Museum of pottery was formed, which was reorganized as Opishnia museum-reserve of Ukrainian pottery in 1989. Later the Institute of ceramics was created here, which is a unique scientific institution not only in Poltava region, but also throughout Ukraine. Annually, since 1999 the Pottery Symposium has been held in Opishnia. There are also the Farmstead Museums of famous potters such as A. Seliuchenko and the Poshyvailos.
  In Zinkiv there is the National Historical Museum, telling about outstanding fellow countrymen, figures of science and culture, whose life and creativity is associated with Zinkiv district. In the village of Mali Budyscha there is the Church of Christmas of the Blessed Virgin, founded in 1887.
   Zinkiv district is a land of potters that has glorified Poltava since ancient times.

  
ПП "Издательство Арта" © 2005 - 2017
Главная / Каталог / Партнеры / Вопросы / Контакты / Авторизация
Разработка и дизайн сайта: студия "Конструктив"

Страница сгенерирована за 0.0396 сек, посетили 2185 раз.