НОВЫЕ СТРАНИЦЫ

Оператор АЗС

Розмістити вакансію у цій рубриці: 096 484 62 40, 067 730 20 45

Промоутер

Розмістити вакансію у цій рубриці: 096 484 62 40, 067 730 20 45

IT спеціаліст

Розмістити вакансію у цій рубриці: 096 484 62 40, 067 730 20 45

Партнеры

Золотые страницы Херсона

Районы




Посещаемость




Путеводитель





Рекомендуем



Херсон, Золотые страницы


Решетилівський район /  Решетиловский район /  Reshetylivka district

Історія району / История района / History of district 

             Решетилівський район розташований в центральній частині Полтавської області. Він межує з Шишацьким, Великобагачанським, Глобинським, Козельщинським, Кобеляцьким, Новосанжарським, Полтавським, Диканським районами. Решетилівський район було утворено 7 березня 1923 р., у сучасних межах він існує з 1966 р. До складу району входять Решетилівська селищна рада і 18 сільських рад, які  об`єднують  83 населених  пункти.
   Історія Решетилівщини сягає глибини століть. На території району було знайдено поселення епохи неоліту (V-III тис. до н. е), бронзової доби, скіфські кургани, поселення черняхівської культури. В VII-VIII ст. район був під владою Великої, потім Чорної Булгарії, потім він входив до складу Переяславського князівства. У 1239 р. решитилівські землі були спустошені монголо-татарською навалою. В середині XIV ст. Ре-шетилівщина потрапляє під владу Великого князівства Литовського, а після Люблінської унії — під владу польської корони.
    Перші письмові згадки про Решетилівку відносяться до першої половини XVII ст. Вона була позначена також на карті французького інженера Г. Боплана. Решетилівка згадується серед інших населених пунктів Полтавського полку і в “Росписи городов и местечек, которыми войско Запорожское владеет» (1653), а також в розпису “Кто из дворян послан в эти города приводить жителей к присяге», при воз`єднанні України з Росією в 1654 р.
  Після народно-визвольної війни козацька старшина, українська шляхта, вище православне духовенство почали захвачувати землі. Протягом двох років 1668 і 1670 р.р.  Решетилівка чотири рази переходила із рук в руки окремих представників козацької старшини. Вона разом із іншими сотенними містечками Полтавського полку була власністю гетьмана Правобережної України П. Дорошенка, потім гетьмана Лівобережної України Д. Многогрішного. Розоряли Решетилівку і татари, які в 1696 р. захопили південні райони Полтавського полку.
  Великі випробування випали на долю Ре-шетилівки під час Північної війни. Велику мужність і героїзм проявили решетилівці в боротьбі проти шведів, які в 1708 р. намагалися захопити територію Полтавщини. Та шведам вдалося зламати опір козаків і населення і в кінці березня 1709 р. захопити Решетилівку, яку Карл ХІІ перетворив в свій головний опорний пункт. Тут з квітня по червень 1709 р. перебувало шведське військо.
   Після Полтавської битви з 13 по 19 липня російська армія і полонені шведи також перебували в Решетилівці. 14 липня 1709 р. цар Петро I під Решетилівкою провів воєнні маневри. В Решетилівці 17 липня 1709 р. цар підписав один із законодавчих актів російського самодержавства відносно Лівобережної України, який увійшов в історію під назвою “Решетилівські статті” і був направлений на поступову ліквідацію залишків  політичної  автономії  України.
     Займалося населення Решетилівщини переважно сільським господарством, хоча вже значного розвитку набули промисли і торгівля. Зокрема в Решетилівці були ремісничі цехи: шевський, ткацький і м`ясний. Важливу роль в розвитку Решетилівки зіграли ярмарки, яких тут відбувалося багато протягом року. Найбільшої слави цим ярмаркам принесли решетилівські смушки, які відомі були далеко за межами Полтавщини. Вівчарство на Решетилівщині було розвинуте з давніх-давен. Обіг решетилівських ярмарок з продажу смушок складав майже одну третину обігу всіх ярмарок Полтавщини.
    З ліквідацією козацьких полків посилилося закріпачення козаків. В 1786 р. Катерина II подарувала Решетилівку діючому статському раднику О. В. Попову.
     Влітку 1837 та 1845 р. тут побував Т. Шевченко. З тих часів збереглася серія його малюнків “В Решетилівці”. Великий кобзар згадує її в повісті “Близнята”. Вабила Шевченка до себе Решетилівка і унікальною бібліотекою Попова, яка налічувала на той час 11 тисяч томів російською та іноземними мовами і близько тисячі рукописів. З кінця XIX ст. Решетилівка стала одним із центрів народного ткацтва, килимарства і вишивки.
    На території району є 92 пам`ятники історії і культури, більшість з яких пов`язані з Великою Вітчизняною війною. У районі є Михнівський заказник державного значення. Крім того в Решетилівському районі є 9 об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Серед них: 4 заказники ландшафтні: “Гарячківський ліс”, “Кузьменки”, “Щербаки”, “Демидівський”, ботанічний заказник “Новодиканський”, а також два заповідних урочища “Кут” і “Дубина”.
  Гордістю Решетилівщини є видатні особистості цього краю: письменник-прозаїк Л. Вернигора (1939 р.н.); прозаїк-гуморист О. Ковінька (1900-1985); митрополит Київський і Галицький А. Могилянський (1711-1770); професор, науковець, інженер шляхів С. Корейша (1854-1912).
   Відомою на всю Україну є Решетилівська майстерня художніх промислів, яка продовжує традиції ткацької майстерні, заснованої Полтавським губернським земством в 1905 р. Решетилівшина є осередком народної творчості, яка відома і за межами України.

  Решетиловский район находится в центральной части Полтавской области. Он граничит с Шишацким, Великобагачанским, Глобинским, Козельщинским, Кобеляцким, Новосанжарским, Полтавским, Диканьс-ким районами. Решетиловский район был создан 7 марта 1923 г., в современных границах он существует с 1966 г. В состав ра-йона входят Решетиловский поселковый совет и 18 сельских советов, которые объе-диняют 83 населенных пункта.
   История Решетиловского района корнями уходит в глубь веков. На территории района было найдено поселение эпохи нео-лита (V-III тыс. до н. э.), бронзового века, скифские курганы, поселения черняховс-кой культуры. В VII-VIII в.в. район пребывал под властью Великой, затем Черной Булгарии, потом он вошел в состав Переяславского княжества. В 1939 г. решетиловские земли были опустошены монголо-татарскими нападениями. В середине XIV в. Решетиловский район оказывается во власти Великого княжества Литовского, а после Люблинской унии — под властью польской короны.
  Первые письменные упоминания о Решетиловке относятся к первой половине XVII в. Она обозначена на карте французского инженера Г. Боплана. Решетиловка упоминается среди других населенных пунктов Полтавского полка и в “Росписи городов и местечек, которыми войско Запорожское владеет» (1653), а также в росписи “Кто из дворян послан в эти города приводить жителей к присяге», при объединении Ук-раины с Россией в 1654 г.
   После народно-освободительной войны казацкая старшина, украинская шляхта, высшее православное духовенство начали захватывать земли. Только за два года 1668 и 1670 г.г. Решетиловка четыре раза переходила из рук в руки отдельных представителей казацкой старшины. Вместе с другими сотенными местечками Полтавского полка, она была собственностью гетьмана Правобережной Украины П. Дорошенка, потом гетьмана Левобережной Украины Д. Многогришного. Разоряли Решетиловку и татары, которые в 1696 г. вторглись в южные районы Полтавского полка.
  Большие испытания выпали на долю Решетиловского района во времена Северной войны. Большое мужество и героизм проявили жители района в борьбе против шведов, которые в 1708 г. вторглись на тер-риторию Полтавщины. Но шведам удалось сломить сопротивление казаков и населения и в конце марта 1709 г. занять Решетиловку, которую Карл ХІІ превратил в свой главный опорный пункт. Здесь с апреля 1709 г. стояли шведские войска.
  После Полтавской битвы с 13 по 19 июля русская армия и пленные шведы также на-ходились в Решетиловке. 14 июля 1709 г. царь Петр I провел под Решетиловкой военные маневры. В Решетиловке 17 июля 1709 г. царь подписал один из законодательных актов российского самодержавия относительно Левобережной Украины, который вошел в историю под названием «Решетиловские статьи» и был направлен на постепенную ликвидацию остатков политической автономии Украины.
  Население Решетиловского района занималось преимущественно сельским хозяйством, хотя значительно развивались промыслы и торговля. В частности, в Решетиловке существовали ремесленные цеха: са-пожный, ткацкий и мясной. Важную роль в развитии Решетиловки играли ярмарки, которых происходило множество на протяжении всего года. Большой славы этим яр-маркам принесли решетиловские смушки, которые были известны далеко за пределами Полтавщины. Овцеводство в Решетиловском районе было развито с давних времен. Оборот решетиловских ярмарок по продаже смушек составлял почти одну треть оборота всех ярмарков  Полтавщины.
  С ликвидацией казацких полков усили-лось крепостничество над казаками. В 1786 г. Екатирина II подарила Решетиловку действующему статскому советнику О. В. Попову. Летом 1837 и 1845 г. г. здесь бывал Т. Шевченко. С тех времен осталась его серия рисунков «В Решетиловке». Великий кобзарь вспоминает ее в повести «Близнецы». Прельщала Шевченка Решетиловка и уникальной библиотекой Попова, которая насчитывала в то время 11 тыс. томов  на русском и иностранных языках и около тысячи рукописей. С конца XIX в. Решетиловка стала одним из центров ткачества и вышивки.
   На территории района есть 92 памятника истории и культуры, большинство из которых связано с Великой Отечественной вой-ной.
  В районе существует Михновский заказ-ник государственного значения, а также 9 объектов природно-заповедного фонда местного значения. Среди них: 4 заказника ландшафтные «Гарячковский лес», «Кузь-менки», «Щербаки», «Демидовский»), бо-танические заказники «Новодиканьский», а так же два заповедных урочища «Кут» и «Дубина».
  Гордостью Решетиловщины являются из-вестные личности этого края: писатель-прозаик Л. Вернигора (1939); прозаик-юморист О. Ковинька (1900-1985); митрополит Киевский и Галицкий А. Могилянський (1711-1770); профессор, инженер железно-дорожных путей С. Корейша (1854-1912).
  Известной на всю Украину и за ее пределами является Решетиловская мастерская художественных промыслов, которая продолжает традиции ткацкой мастерской, основанной Полтавским губернским земством в 1905 г. Решетиловский район —  край народного творчества, который известен далеко за пределами Украины.

  Reshetylivka district is located in the central part of Poltava region, forming boundaries with Shyshaky, Veliyka Bahachka, Hlobyno, Kozelschyna, Kobeliaky, Novi Sanzhary, Poltava, Dykanka districts. Reshetylivka district was formed on March 7, 1923, in the modern boundaries it has existed since 1966. The district consists of Reshetylivka township council and 18 village councils, which unite 83 settlements.
   The history of Reshetylivka reaches the depth of centuries. On the territory of the district the settlements of the Neolithic Age (5000-3000 BC), of the Bronze Age, Scythian burial mounds, and a settlement of Chernyakhiv culture were found. In 7-8 centuries the area was under the rule of the great Bulgaria, then Black, later it belonged to Pereiaslav Principality. In 1239 Reshetylivka district was devastated by Mongol-Tatars. In the mid-14th century Reshetylivka falls under the power of the Grand Duchy of Lithuania, and after the Union of Lublin under the authority of the Polish Crown.
  The first written mention about Reshetylivka referred to the first half of the 17th century. It was also on the map of the French engineer Boplan. Reshetylivka was mentioned among other settlements of Poltava Regiment.
  After the people’s Liberation war Ukrainian Cossack foremen, gentry and Orthodox clergy began to seize the lands. Only during the years of 1668 and 1670 Reshetylivka was transferred from one Cosack foremen to other for four times. It, along with other sotnia townships of Poltava Regiment, belonged to Hetman of the right-bank Ukraine P. Doroshenko, then to Hetman of the left-bank Ukraine D. Mnoho-hrishny. It was ravaged by the Tatars, who invaded the southern areas of Poltava Regiment in 1696. The Great Northern War was a great test. Great courage and heroism was showed by Reshetylivka people in the fight against the Swedes, who in 1708 invaded the territory of Poltava region. But the Swedes managed to break down the resistance of the Cossacks and population and at the end of March 1709 they occupied Reshetylivka, which Karl XII turned in their main stronghold. Here was a Swedish army from April to June 1709 .
   After the battle of Poltava from 13 to July 19, the Russian army and the Swedish prisoners of war were also in Reshetylivka. On July 14, 1709, Tsar Peter I carried out military maneuvers near Reshetylivka, and besides that on July 17, 1709 the King signed one of the legislative acts of the Russian autocracy, in relation to the left-bank Ukraine, which was known as “Reshetylivka articles” and was aimed at the gradual elimination of political autonomy of Ukraine.
  The population of Reshetylivka was mainly involved in farming, although already a sig-nificant development had crafts and trade. An important role in the development of Reshetylivka district played fairs. Sheep breeding was developed from ancient times.
  With the elimination of the Cossack regiments, Cossack enslaving escalated. In 1786 Catherine II presented Reshetylivka to a current civil counselor O.V. Popov. In the summer of 1837 and 1845, T. Shevchenko visited this place. Since then his pictures “In Reshetylivka” have been preserved. Great Kobzar mentions it in the story “Twins”. The unique library of Popov attracted Shevchenko. Since the end of the 19th century Reshetylivka became one of the centers of weaving, carpet weaving and embroidery.
  On the territory of the district there are 92 historical and cultural monuments, most of which are related to the Great Patriotic War. In the district there is Mykhnivka reserve of state significance. In addition there are 9 natural reserves of local significance, among which 4 landscape reserves: “Hariachky Forest”, “Kuzmenky”, “Scherbaky”, “Demydivka”, a botanic reserve “Nova Dykanka”, and two pro-tected tracts “Kut” and “Dubyna”. Reshetylivka district is proud to have outstanding such personalities as a writer-novelist L. Vernyhora (1939), a writer-comedian O. Kovinka (1900-1985), a Metropolitan of Kiev and Halych A. Mohylyansky (1702-1770), a Professor, a scientist, an engineer S. Koreisha (1854-1912).
    Reshetylivka workshop of art crafts is known to the whole Ukraine. Reshetylivka district is a center of folk art, which is known outside of Ukraine as well.

  
ПП "Издательство Арта" © 2005 - 2017
Главная / Каталог / Партнеры / Вопросы / Контакты / Авторизация
Разработка и дизайн сайта: студия "Конструктив"

Страница сгенерирована за 0.0422 сек, посетили 2983 раз.