НОВЫЕ СТРАНИЦЫ

Оператор АЗС

Розмістити вакансію у цій рубриці: 096 484 62 40, 067 730 20 45

Промоутер

Розмістити вакансію у цій рубриці: 096 484 62 40, 067 730 20 45

IT спеціаліст

Розмістити вакансію у цій рубриці: 096 484 62 40, 067 730 20 45

Партнеры

Золотые страницы Херсона

Районы




Посещаемость




Путеводитель





Рекомендуем



Херсон, Золотые страницы




ПОЛТАВА - СЛАВЕТНЕ МІСТО

Полтава - славный городPoltava is a beautiful town

Полтава – обласне місто, що розташоване на обох берегах річки Ворскла – лівого притоку Дніпра. Вперше назва «Лтава» згадується у Іпатіївському літопису 1174 року. Сіверський князь Ігор, переслідуючи половців, «переєхал Ворскль у Лтава». Але, за свідченням археологів, люди на території сучасної Полтави почали селитися ще понад 1500 років тому.

В XI-XII ст. територія нинішньої Полтавщини входила до складу Переяславського князівства. Наприкінці XIII ст. поселення було захоплено монголо-татарськими ордами хана Батия. Тоді Лтава зазнала великих руйнувань і зовсім занепала.

Лише у 1430 році Полтава вперше згадується під сучасною назвою в складі Великого князівства Литовського. Того ж року князь Вітовт передав Полтаву разом з Глинськом (тепер село Сумської області) у володіння вихідцю з Золотої Орди татарському мурзі Лексі, який прийняв православ`я, взяв собі ім`я Олександр і став родоначальником князів Глинських.

        Лекса збудував Полтавську фортецю: дерев`яні укріплення і земляні вали. У 1482 році Полтава була зруйнована кримським ханом Менгли Гіреєм. У володінні Глинських Полтава знаходилася до 1537 року, а потім перейшла до їх нащадків – Грибуновичів-Байбуз.
        1596 року, з утворенням Речі Посполитої, Полтава підпала під владу Польщі.
        У XVII ст. Полтава одержала Магдебурзьке право. 1608 року була поновлена Полтавська фортеця. У документі 1641 р. Полтава вперше була названа містом. У 1647 році за переписом місто налічувало 812 дворів.
        У 1657-1658 роках Полтава стала центром повстання козаків і селян на чолі з першим полтавським полковником Мартином Пушкарем проти шляхетської верхівки на чолі з гетьманом Виговським, який прагнув повернути Україну під владу Польщі.
        Під час Північної війни (1709-1721 рр.) поблизу Полтави у червні 1709 р. відбулася вирішальна Полтавська битва, 300-річний ювілей якої відзначається влітку 2009 р.
        У II половині XVII – на початку XVIII століть Полтава була одним з центрів ремісничого виробництва і торгівлі. 1718 року у Полтаві налічувалось 300 цехових ремісників.
 1782 року Полтаву відвідав російський мандрівник В. Зуєв, який дав перший опис міста, в якому тоді було близько 1000 хат, 2-3 цегляних будинки.
         З 1775 року Полтава – повітове місто Ново-російської губернії, у 1783-96 – Катеринославського намісництва, з 1796 по 1802 рр. – Малоросійської губернії. З 1802 року – центр Полтавської губернії. Це сприяло проведенню перепланування і перебудови міста за участю російських зодчих. При губернському правлінні були створені будівельна експедиція і губернська креслярня, які очолював архітектор Амвросимов. Він був запрошений з Москви на посаду полтавського архітектора. у 1803-1805 він розробив проект планування міста, за яким Полтаву потім стали називати «малим Петербургом», хоча Петербург перебудовували пізніше.
        На місці зустрічі Петра I з полковником Келіним і полтавським гарнізоном 1709 р. за планом було закладено новий центр у стилі класицизму – Круглу площу за зразковими проектами архітектора Захарова.
        З початку Вітчизняної війни 1812 р. було створене Полтавське народне ополчення. Полтава стала одним з осередків руху декабристів.
        З першої половини XIX ст. у місті відкриваються 1-ша чоловіча гімназія, Полтавський інститут шляхетних дівчат, Полтавське духовне училище, Полтавська школа садівництва, Полтавський Петровський кадетський корпус, Полтавська школа краснописців. З вихованців полтавських навчальних закладів того періоду вийшло чимало вчених, діячів культури та багато інших відомих особистостей.
        За переписом 1910 року у Полтаві налічувалось 55 986 жителів.
        Радянську владу у Полтаві було проголошено 6 січня 1918 р. З 1932 по 1937 рр. Полтава – райцентр Харківської області, з 1937 – центр Полтавської області.
       У роки Великої Вітчизняної війни під час фашистської окупації 1941–1943рр. Полтава була майже вся зруйнована. Протягом 1944-1958 рр. відбудовувалася стара частина міста; з'явилися нові площі. А з середини 1960-х років почали забудовуватись околиці міста новими мікрорайонами – Алмазний, Половки, Браїлки, Сади, Левада.
        Полтавці люблять своє місто – зелене, охайне, затишне. І де б вони не жили, частинка їхнього серця завжди буде належати

        Полтава – областной город, который распо-ложен на обеих берегах реки Ворскла – левого притока Днепра. Впервые название “Лтава” упоминается в Ипатьевской летописи 1174 г. Сиверский князь Игорь, преследуя половцев, «переєхал Ворскль у Лтава». Но, по свидетельству археологов, люди на территории современной Полтавы начали селится более 1500 лет назад.
        В XI-XIII вв. территория нынешней Полтавщины входила в состав Переяславского княжества. В конце XIII в. поселение было захвачено монголо-татарскими ордами хана Батыя. Тогда Лтава была разрушена и пришла в упадок.
       Только в 1430 г. Полтава впервые упоминается под современным названием в составе Великого Княжества Литовского. В том же году князь Витовт передал Полтаву вместе с Глинском (теперь село в Сумской области) во владения выходцу из Золотой Орды татарскому мурзе Лексе, который принял православие, взял себе имя Александр и стал родоначальником князей Глинских.
       Лекса построил полтавскую крепость: деревянные укрепления и земляные валы. В 1482 г. Полтава была разрушена крымским ханом Менгли-Гиреем. Во владении Глинских Полтава находилась до 1537 г., потом перешла к их потомкам Грибуновичам-Байбус. С 1596 г. после создания Речи Посполитой Полтава находилась под властью Польши.
        В XVII ст. Полтава получила Магдебургское право. В 1608 г. была обновлена Полтавская крепость. В документе 1641 г. Полтава впервые была названа городом. В 1647 г. по переписи в городе насчитывалось 812 дворов.
        В 1657-58 гг. Полтава стала центром восстания казаков и крестьян во главе с первым полтавским полковником Мартыном Пушкарем против шляхетской верхушки во главе с гетьманом Выговским, который желал вернуть Украину под власть Польши.
        Во время Северной войны (1709-1921) вблизи Полтавы в июне 1709 года состоялась решающая Полтавская битва, трехсотлетний юбилей которой отмечается летом 2009 года.
        Во второй половине XVII в. — начале XVIII в. Полтава была одним из центров ремесленного производства и торговли. В 1718 г. в Полтаве насчитывалось 300 цеховых ремесленников.
        В 1782 г. Полтаву посетил русский путешественник В. Зуев, который сделал первое описание города, насчитывающего в то время около тысячи хат, два-три каменных дома.
        С 1775 г. Полтава – уездный город Новороссийской губернии, в 1783-96 г.г. Катеринославского наместничества. С 1796-1802 гг. – Малороссийской губернии. В 1802  Полтава становится центром Полтавской губернии. Это способствовало проведению перепланировки и перестройки города с участием российских зодчих.
        При губернском правлении были созданы строительные экспедиции и губернская “креслярня”, которые возглавлял архитектор Амвросимов. Он был приглашен из Москвы на пост полтавского архитектора и в 1803-1805 г.г. разработал проект планировки города, после чего Полтаву стали называть “маленьким Петербургом”.
        На месте вcтречи Петра I с полковником Келиным и полтавским гарнизоном в 1709 г. по плану был заложен новый центр в стиле классицизма – Круглая площадь, по проектам архитектора Захарова.
        С первой половины XIX ст. в городе открывается первая мужская гимназия, Полтавский институт благородных девиц, Полтавское духовное училище, Полтавская школа садоводов, Полтавский Петровский кадетский корпус, Полтавская школа краснописцев. Из воспитанников полтавских учебных заведений того времени вышло много ученых, деятелей культуры, политиков.
        По переписи 1910 г. в Полтаве насчитывалось 55 986 жителей.
       Советская власть в Полтаве была установлена 6 января 1918 г.
       С 1932 по 1937 гг. Полтава – райцентр Харьковской области, с 1937 г. – центр Полтавской области.
        В годы Великой Отечественной войны во время фашистской оккупации (18.09.1941 – 23.09.1943) Полтава была почти разрушена. На протяжении 1944-1958 г.г. отстраивалась старая часть города; появились новые площади, улицы, а с середины 1960 г.г. начали застраиватся околицы города новыми микрорайонами – Алмазный, Половки, Браилки, Сады, Левада.
       Полтавчане любят свой город – уютный, зеленый, опрятный – и где бы они не были, частичка их сердца всегда будет принадлежать нашему городу.

       Poltava is a regional town located on the both banks of the Vorskla-river of the left tributary of Dnipro. Ipatiivsky chronicle  remembered the name of «Ltava» for the first time in 1174. The siversky prince Igor «crossed to Vorskl' in Ltava» pursuing polovtsies. But as archaeologists say people began to settle over 1500 years ago on the territory of modern Poltava.
       The territory of the present Poltavschina was a part of the Pereyaslavsky principality in the XI-XIII centuries. At the end of the 13 century the settlement was taken  by the Mongol-Tatars hordes of  khan Batiy. At that time  Ltava was destroyed too much and fell into decay.
       Poltava is mentioned first under the present name only in 1430. It was a part of Large principality of Lithuanian. The same year the prince Vitovt passed Poltava together with Glinsky (now it is a village of the Sumskay area) to Tatar murza Leksa who came from the Gold Horde. He had adopted Orthodoxy and took  the name Alexander. Then he became the founder of princes of Glinskikh.
       Leksa built the Poltava fortress. It was a wooden fortification and earth walls. In 1482 Poltava was destroyed by the Crimean khan Mengly Girey. Poltava belonged to Glinskie till 1537 and then was passed to their descendants Gribunovich-Baybuz.
        After the formation of Rech Pospolita in 1596 Poltava had fallen under the power of Poland. In the 17th century Poltava got Magdeburg title. The Poltava fortress was renewed in 1608. Poltava was named first as a city in the document in 1641. Our town had 812 courts after the census in 1647.
        In 1657-1658 Poltava became the center of uprising of cossacks and peasants headed by the first Poltava colonel Martin Pushkar. They opposed to the ruling clique with the head the hetman Vigovskiy which wanted to turn Ukra-ine under the power  of  Poland.
        During the North war (1709-1721) the decisive Poltava battle took place near Poltava  in June, 1709.  The 300th anniversary of the Poltva battle will be marked in summer  2009.
        Poltava was a one of the centers of handicraft production and trading at the beginning of the 18th century. There were about 300 artisans of workshops in 1718. A Russian traveler V.Zyev gave the first description of the city having visited it in 1782. Poltava had about 1000 houses, 2-3 brick houses.
        From 1775 Poltava was one of the town of the Novorosiysk province, in 1783-96 – Katerinoslavsky deputy, from 1796 to 1802 – the Malorosiysk province. From 1802 it was the center of Poltava province. That is why the planning and the rebuilding of Poltava took plase with the participation of the Russian architects. The building expedition and province drawing board were created headed by the architect Amvrosimov. He was invited from Moscow as a Poltava architect. In 1803-1805 he developed the project of the town after which it was named «small Petersburg» although Petersburg  was reconstructed later.
        The new center was laid on the place of meeting of Peter I with the colonel Kelin and Poltava garrison in 1709 according to the plan of architect Zakharov. It was the Round square in the classicism style. Since the beginning of the Patriotic war in 1812 the Poltava folk militia was created. Poltava became one of the centers of  Decembrist movement.
         The first high school for boys, the Poltava institute of noble girls, the Poltava seminary, the Poltava school of gardening, the Poltava Petrovskiy cadet corps, the Poltava school of arts were opened in the first half of the 19th century in the town.  A lot of scientists, cultural workers and other known personalities came out from the Poltava educational establishments of that period.
        55 986 habitants were counted in Poltava after the census of  1910.
        On January, 6 in 1918 the Soviet power was proclaimed in Poltava. From 1932 to 1937 Poltava was a regional town of the Kharkov area, from 1937 it was the  center of Poltava region. During fascist occupation in the years of the Great Patriotic war (1941 – 1943) Poltava was almost all destroyed. During 1944-1958 the old part of the city was rebuilt; new areas appeared. And from the middle of 1960th new microregions began appear. They are Almazny, Polovki, Brailki, Gardens, Levada.
       Poltavites love their green, neat, comfortable town. And the particle of their heart will always belong to our town wherever they live.













 

  
ПП "Издательство Арта" © 2005 - 2017
Главная / Каталог / Партнеры / Вопросы / Контакты / Авторизация
Разработка и дизайн сайта: студия "Конструктив"

Страница сгенерирована за 0.0583 сек, посетили 5580 раз.