НОВЫЕ СТРАНИЦЫ

Оператор АЗС

Розмістити вакансію у цій рубриці: 096 484 62 40, 067 730 20 45

Промоутер

Розмістити вакансію у цій рубриці: 096 484 62 40, 067 730 20 45

IT спеціаліст

Розмістити вакансію у цій рубриці: 096 484 62 40, 067 730 20 45

Партнеры

Золотые страницы Херсона

Районы




Посещаемость




Путеводитель





Рекомендуем



Херсон, Золотые страницы



КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОН / Кобелякский район / Kobeliaky district
Історія району / История района / History of district  

   Кобеляцький район розташований на півдні Полтавської області. З ним межують Новосанжарський, Решетилівський, Козельщинський, Кременчуцький райони Полтавської області, Онуфріївський район Кі-ровоградської області, Верхньодніпровський, Петриківський і Царичанський райони Дніпропетровської області. Згідно з адміністративним розподілом до складу району входять: 1 місто, 1 селище міського типу та 26 сільських рад, котрі об`єднують 100 населених пунктів. Кобеляцький район був утворений 7 березня 1923 року.
  Територія нинішнього Кобеляцького району була заселена з давніх-давен. Археологічні дані підтверджують, що люди тут жили ще в добу неоліту (VI-IV тис. до н. е.). На схід від Ворскли селилися скіфи, а на заході — сколоти-хлібороби. Поблизу Кобеляк, вздовж річки Кобелячка в напрямку до с. Ганжівка виявлено поселення ранніх слов`ян (II-VI ст. н. е.). У VI-IX ст. Кобеляцький край заселяли східнослов`янські племена полян і сіверян, а східна частина за р. Ворсклою називалася Диким полем. Зві-дти на Давню Русь ходили різні племена — авари, угри, хозари, печеніги, а пізніше — кочові орди половців. У 1171 р. біля р. Ворскли був розгромлений половецький хан Кобяк руським князем Ігорем Святосла-вовичем. Ця битва відбулася в місцевості нинішніх Кобеляк. Доказом є те, що прямий шлях від Орелі до Переяслава пролягав саме тут. Тому, можливо, місце, де відбувалась битва, і було назване по імені Кобяка, а перші поселенці перейменували його на Кобеляки.
  Ще одна версія виникнення назви міста пов`язана з річкою Кобелячок. З виникненням Кримського ханства постійна загроза й спустошливі набіги татар тривали протягом п`яти століть. Останній напад кримчаків був здійснений у 1768 р. — зокрема на місто Кобеляки.
   З`явилося поселення Кобеляки на початку XVII ст. Перші згадки про нього дійшли до наших днів дякуючи картам, які склав І. Данкерт в 1620-1636 р.р. Позначені Кобеляки і на карті французького інженера Боплана (1630-1646).
  Перед Визвольною війною Б. Хмельницького землі біля містечка були захвачені магнатом С. Потоцьким. Щоб захищатися від нападів татар, жителі Кобеляк побудували в 1647 р. земляне укріплення і обнесли його валом. З цього часу розпочалося будівництво підземних ходів, залишки яких збереглися до нашого часу. В 1648 р. був створений Полтавський полк. З цього часу Кобеляки стали сотенним містечком Полтавського полку. Козаки Кобеляцької сотні брали участь у Визвольній війні (1648-1654 р.р.). В 1654 р. жителі Кобеляк присягнули на вірність Російському царю. Польська влада була ліквідована. Але незабаром її замінила українська. Кобеляки стали власністю українського магната Немирича. Право володіти міс-течком він отримав ще від Богдана Хмельницького. Після смерті Хмельницького в Кобеляках, на деякий час, запанували прихильники І. Виговського.
  Під час війни Росії і Швеції Кобеляки опинилися в колі подій. Відступаючи з розбитим військом, Карл XII все ще не втрачав надії з`єднатися з загонами, розташованими в Нових Санжарах, Біликах, Кобеляках, Соколах, і дати відсіч російській армії, що їх переслідувала.
  Протягом XVIII ст. містечко значно розширюється, збільшується населення за рахунок переселенців, зокрема запорізьких козаків після скасування Запорізької Січі. Розвивається землеробство, скотарство, різні ремесла, торгівля. На початок XIX ст. це вже велике містечко, що розкинулося на берегах річок Ворскли та Кобелячка, хоча своїм зовнішнім виглядом не відрізнялося від звичайного села — дерев`яні і мазані хати криті соломою потопали у вишневих садах, над якими вирізнялися десять церков.
  У 1803 р. Кобеляки стали центром новоствореного Кобеляцького повіту Полтавської губернії. В 1828 р. в Кобеляках була затверджена міська дума і ратуша. Через місто пролягли три важливі шляхи: на Полтаву, Кременчук та Катеринослав. В другій половині XIX ст. Кобеляки і далі розвивалися як місто дрібних торговців і лавочників. В кінці XIX - на початку XX ст. тут почали працювати: жіноча гімназія, комерційне училище та чоловіча гімназія. Радянську владу тут було встановлено в 1918 р.
  Щодо пам`яток культури, то в Кобеляцькому районі в заплаві пересохшої річки Кобелячок виявлено поселення черняхівської культури. Також є кобеляцька фортеця XVII-XVIII ст. В с. Комендантівка знахо-диться піраміда-усипальня дворянського роду Білевичів. В 1982 р. в Кобеляках відкрито музей літератури і мистецтва. На території району збереглися числені кургани.
   Кобеляцька земля щедра на видатних діячів культури і мистецтва. У сім`ї Кобеляцького сотника XVIII ст. народився просвітитель, філософ-матеріаліст Я. Козельсь-кий (1728-1793), у с. Переволочна — поет І. Богданович (1743-1803), у с. Бутенки — письменники Ю. Дольд-Михалик (1903-1966) та письменник І. Дубинський (1893-1989), у селі Солошине — письменник П. Загребельний (1924-2009), у селі Орлик — письменник Д. Ткач (1912), у селі Сухе — письменник О. Гончар. Також Кобеляки — центр мануальної терапії, який до недавнього часу очолював М. Касьян.
  Кобеляччина — давній слов`янський край, який поєднав у собі красу і щедрість природи та багату на  події  історію.

  Кобелякский район находится на юге Полтавской области. С ним граничат Новосанжарский, Решетиловский, Козельщинский, Кременчугский районы Полтавской области, Онуфриевский район Кировоградской области, Верхнеднепровский, Петрикивс-кий, Царичанский районы Днепропетровской области. Согласно административному делению в состав района входят: 1 город, 1 поселок городского типа и 26 сельских советов, которые объединяют 100 населенных пунктов. Район был создан 7 марта 1923 г.
  Территория нынешнего Кобелякского района была заселена з давних времен. Археологические данные подтверждают, что люди жили здесь еще в эпоху неолита (VI-IV тыс. до н. э.) На восток от р. Ворсклы селились скифы, а на западе — сколоты-хлеборобы. Вблизи Кобеляк, по р. Кобелячок в направлении до с. Ганжевки обнаружены поселения ранних славян (II-VI тыс. н. э.). В VI-IX в.в. Кобелякский край входил в состав западнославянских племен полян и северян, а западная часть за Ворсклой называлась Диким полем. Оттуда на Древнюю Русь ходили разные племена — авары, угры, хазары, печенеги, а позже — кочевые орды половцев. В 1171 г., возле р. Ворскла, был разгромлен половецкий хан Кобяк русским князем Игорем Святославовичем. Эта битва проходила на территории нынешних Кобеляк.
Еще одна версия возникновения названия города связана с р. Кобелячок. С возникновением Крымского ханства, постоянная угроза и опустошающие набеги татар длились на протяжении пяти столетий. Последний набег был в 1768 г. — на город Кобеляки.
  Появилось же поселение Кобеляки в начале XVII в. Первые упоминания о нем дошли до наших дней благодаря картам, которые составил И. Данкерт в 1620-1636 г.г. Отмечены Кобеляки и на карте французс-кого инженера Боплана (1630-1646).
  Перед освободительной войной Б. Хмельницкого земли возле местечка были захвачены магнатом С. Потоцким. Чтобы защититься от набегов татар, жители Кобеляк построили в 1647 г. земляные укрепления и обнесли их валом. С этого времени началось строительство подземных ходов, остатки которых сохранились до нашего времени. В 1648 году был создан Полтавский полк и, с этого времени, Кобеляки стали сотенным городком Полтавского полка. Казаки Кобелякской сотни брали участие в Освободительной войне (1648-1654 г.г.). В 1654 г. жители Кобеляк поклялись в верности русскому царю. Польская власть была ликвидирована, но вскоре ее сменила украинская. Кобеляки стали собственностью магната Немирича. Право владения городком он получил еще от Б. Хмельницкого. После смерти Хмельницкого в Кобеляках на некоторое время получили власть сторонники И. Выговского. Во время войны России и Швеции Кобеляки оказались в кругу событий. Отступая с разгромленным войском, Карл XII все еще не терял надежды, объединившись с отрядами, размещенными в Новых Санжарах, Билыках, Кобеляках, Соколах, дать отпор русской армии, которая их преследовала.
  На протяжении XVIII в. городок значительно расширяется, увеличивается количество населения за счет переселенцев, в частности запорожских казаков после исчезновения Запорожской Сечи. Развивается земледелие, животноводство, ремесла, торговля. В начале XIX в. это уже большой городок, который раскинулся на берегах р. Ворсклы и р. Кобелячок, хотя своим внешним видом Кобеляки не отличались от села — деревянные и мазаные дома, покрытые соломой, утопали в вишневых садах, над которыми возвышались десять церквей.
  В 1803 г. Кобеляки стали центром ново-созданного Кобелякского уезда Полтавской губернии. В 1828 г. в Кобеляках была утверждена городская дума и ратуша. Через городок пролегали три важные пути: на Полтаву, Кременчуг и Екатеринославль.
  Во второй половине XIX — нач. XX в.в. здесь начали работать: женская и мужская гимназии, коммерческое училище. Советскую власть было утверждено в 1918 г.
  Сегодня в Кобеляках существует несколько памятников культуры. В Кобелякском районе обнаружено поселение периода черняховской культуры, кобелякские укрепления XVII-XVIII в.в. Сбереглись многочис-ленные курганы. В с. Комендантовка находится пирамида-усыпальница дворянского рода Билевичей. С 1982 г. в Кобеляках открыт музей литературы и искусств.
   Кобелякская земля щедра на известных деятелей культуры и искусств. В семье Кобелякского сотника XVIII в. родился просветитель, философ-материалист Я. Козельский. (1728-1793), в с. Переволочная — поэт И. Богданович (1743-1803), в с. Бутенки — писатель Ю. Дольд-Михалык (1903-1966) и писатель И. Дубинский (1893-1989), в с. Солошино — писатель П. Загребельный (1924-2009), в с. Орлик — писатель Д. Ткач, в с. Сухое — писатель О. Гончар.
  Сегодня Кобеляки — это еще и центр мануальной терапии, котрый до недавнего времени возглавлял Н. Касьян.
   Кобелякский район — древний славянский край, который соединил в себе красоту и щедрость природы и богатую историю.

   Kobeliaky district is located in the south of Poltava region, forming boundaries with Novi Sanzhary, Reshetilivka, Kozelschyna, Kremenchuk districts of Poltava region, Onufriivka district of Kirovohrad region, Verkhnedneprovsk Petrykivka and Tsarychansk districts of Dnipropetrovsk region. According to the ad-ministrative division the district includes: 1 town, 1 urbantype settlement and 26 rural councils, which join 100 settlements. Kobeliaky district was formed on March 7, 1923.
  The territory of the present district was in-habited a long time ago. Archaeological data confirm that people lived here in the Neolithic era (6-4000 BC). To the east of the Vorskla the Scythians settled, and in the west were farmers. Near Kobeliaky, along the Kobeliachka River towards the village of Hanzhivka a settlement of the early Slavs was revealed (2-6 century AD). In the 6-9 centuries Kobeliaky district belonged to East-Slavic tribes of poliany and siveriany, and the eastern part by the Vorskla was referred to as the Wild Field. In 1171, near the Vorskla, Igor Sviatoslavovych, a Russian Prince, defeated the Polovtsian Khan Kobiak. This battle took place in the area of current Kobeliaky. The evidence is the fact that the direct path to Pereyaslav passed exactly here. So perhaps the place where the battle occurred was named after Kobiak, and the first settlers renamed it as Kobeliaky.
  Another version of the origin of the city’s name is connected with the River Kobeliachka. With the emergence of the Crimean Khanate, constant threat and devastating raids of the Tatars continued for five centuries. The last attack was carried out in 1768, in particular on the city Kobeliaky. The settlement of Kobeliaky appeared in the early 17th century. The first mention came to our days owing to the maps made by I. Dankert in 1620-1636. Kobeliaky was marked in the map of the French engineer Boplan as well (1626-1646).
   Before the Liberation War by B. Khmelnitsky, the lands near the town were occupied by a magnate S. Pototsky. To protect themselves from the attacks of the Tatars, the inhabitants of Kobeliaky built an earth structure and surrounded it with a bank in 1647. From that time the construction of underground ways began, the remnants of which have survived to our time. In 1648, Poltava regiment was created. This year Kobeliaky became a sotnia town of Poltava Regiment. The Cossacks of Kobeliaky sotnia took part in the Liberation War (1648-1654). In 1654, the inhabitants of Kobeliaky swore allegiance to the Russian King. The Polish authorities were eliminated but they were soon replaced by the Ukrainian. Kobeliaky was owned by a Ukrainian tycoon Nemyrych. The right to own the town he received from Bohdan Khmelnytsky. After the death of Khmelnytsky the supporters of Vyhovskyi ruled in Kobeliaky for some time.
   During the war between Russia and Sweden Kobeliaky was also involved. Retreating with a broken army, Charles XII did not abandon hope, joining efforts with the troops in Novi Sanzhary, Bilyky, Kobeliaky, Sokoly, to repel the Russian army.
   During the 18th century the town expanded greatly, the population increased at the expense of migrants, in particular the Cossacks after the disbandment of the Zaporizhzhia Sich. Agriculture, cattle breeding, different crafts and trade developed. At the beginning of the 19th century this was a great town, stretching on the banks of the River Vorskla and Kobeliachka, though its exterior was not different from a usual village. In 1803, Kobeliaky became the center of newly formed Kobeliaky County of Poltava Province. In 1828, the town council and town hall were approved in Kobeliaky. In the second half of the 19th century Kobeliaky further evolved as a town of small traders and in the late 19th-early 20th century a women's gymnasium, a commercial school and a men's gymnasium appeared here. The Soviet power established in 1918.
  As to cultural monuments, a settlement of Chernyakhiv culture was discovered in Kobeliaky district in the floodplain of the dried River Kobeliachok. There is also a Kobeliaky fortress of the 17-18th centuries. In 1982, the Museum of literature and art was opened in Kobeliaky.
  Kobeliaky district is rich in prominent figures of culture and art. An educator, philosopher-materialist Kozelsky (1728-1793) was born in the family of Kobeliaky sotnik, in the village of Perevolochna a poet I. Bohdanovych (1743-1803) was born, in the village of Butenki a writer Yu. Dold-Mykhalik (1903-1966) and a writer I. Dubynsky (1893-1989) were born, in the village of Soloshyne a writer P. Zahrebelny (1924-2009) was born, in Orlyk a writer D. Tkach (1912) was born, in Sukhe a writer O. Honchar was born. Kobeliaky is also a manual therapy center, which until recently was headed by M. Kasyan.
  Kobeliaky district is an ancient Slavic land, which combined the beauty and generosity of nature and rich history.

  
ПП "Издательство Арта" © 2005 - 2017
Главная / Каталог / Партнеры / Вопросы / Контакты / Авторизация
Разработка и дизайн сайта: студия "Конструктив"

Страница сгенерирована за 0.0407 сек, посетили 2473 раз.