НОВЫЕ СТРАНИЦЫ

Зебра, типографія, Полтавське представництво

вул. Соборності, 14, оф. 14, м. Полтава, Україна, 36020

(0532) 56-24-66, 65-56-12, 096 484 62 40

Партнеры

Золотые страницы Херсона

Районы




Посещаемость




Путеводитель





Рекомендуем



Херсон, Золотые страницы


Чутівський район /  Чутовский район / Chutovo district

Історія району / История района / History of district 

      Чутівський район розташований на сході Полтавської області. Він межує з Карлівським, Машівським, Полтавським, Котелевським районами Полтавської області та Краснокутським, Коломацьким, Валковським, Красноградським районами Харківської області. Чутівський район утворений 7 березня 1923 р. з Чутівської, Первозванівської, та частини Васильківської волостей Полтавського повіту. Спочатку він входив до складу Полтавського округу, з лютого 1932 р. по вересень 1937 р. належав Харківській об-ласті. 30 грудня 1962 р. його було ліквідовано і включено до складу Карлівського району. В сучасних межах Чутівський район існує з 4 січня 1965 р. До складу району входять 2 селищних і 13 сільських рад, які об`єднують 51 населений пункт.
       За археологічними даними на території Чутівського району було знайдено поселення і могильники черняхівської культури, кілька кам`яних скульптур кочівників XI-XIII ст., а також багаточисельні кургани.
       Про походження назви селища, згідно з переказами, відомо наступне. Влітку 1709 р., коли війська шведського короля Карла XII наближалися до Полтави, штаб російської армії зупинився неподалік села Черняківка, що знаходиться в декількох кілометрах від Чутово. Розвідники російської армії по дорозі зустріли козака, який жив на місці сучасного селища. Той козак сказав їм, що чув де розташовані шведи. Слова “чув”, “чути” він повторював багато разів, тому цього козака назвали “Чутом”, а його садибу — Чу-тове. Звідки, мов би, й походить назва села. Але це по легенді.
       Насправді ж, перші поселення на території Чутове з`явилися в кінці XVII ст. Чутове, як і низка інших поселень, входило до складу володінь Кочубеїв. Село було розташоване поблизу трактового шляху, який йшов з донських степів на Полтавщину. Володарі цих земель побудували на шляху міст через річку Коломак, а біля мосту будинок. В одній половині будинку жив сторож, який брав гроші за переїзд через міст, а в іншій — пастухи, що влітку випасали худобу.
     Вперше документально Чутово згадується в заповіті Полтавського полковника В. Кочубея 1743 р.: “на реке Коломак сенокос называемый Чутово долина». Пізніше із інших джерел відомо, що 1764 р. Чутове було селом, в якому налічувалося 82 двори, було декілька магазинів, церква, щорічно відбувалися ярмарки. Згідно з генеральним описом Лівобережної України 1765-1769 р.р. село входило до складу Великобудищанської сотні Полтавського полку. Після 1781 р. Чутівські землі відійшли до складу Черні-гівського намісництва, а в 1802 р. їх було включено до Полтавського повіту Полтавської губернії.
    Майже все місцеве населення традиційно займалося землеробством і тваринництвом, зокрема вівчарством. Культура землеробства була не високою, знаряддя праці примітивними, тому чудові чорноземи родили мало, а населення страждало від бідності. В 1842 р. відбулося селянське повстання про-ти феодально-кріпосницького гніту. Після селянської реформи 1861 р. в Чутово починає розвиватися низка промислів. Зокрема при панській економії відкриваються механічна та ливарна майстерні. В 1883 р. в Чутово діяли 18 вітряків, паровий млин, дві олійниці, дві кузні, слюсарна майстерня.
З другої половини ХІХ ст. ці землі переходять у власність московського генерал-губернатора Петра Дурново, який одружився з донькою Кочубея. Його спадкоємець Павло приділяв основну увагу вирощуванню зерна та цукрового буряка і в 1903 р. почав будувати цукрозавод. У 1910 р. на цьому заводі працювало 611 чоловік, а в 1912 р. завод виробляв за добу 3,5 тисячі пудів цукрупіску та рафінаду.
   Після встановлення радянської влади Чутове стає районним центром, а в 1957 р. його віднесено до категорії селищ міського типу.
   Уродженцями Чутівського району є відомий український літератор, мовознавець і перекладач П. Ріттер (1872-1939), літературознавець і критик Г. Сивокінь, український поет О. Трусан, український і російсь-кий письменник Ф. Кравченко. З Чутівським районом пов’язана доля відомої художниці М. Башкірцевої. Вона деякий час проживала в с. Черняківка. Крім того прекрасна земля Чутівщини подарувала світу гарну акторку — народну артистку Радянського Союзу Клару Лучко.
    На території району знаходяться природно-заповідні заказники місцевого значення, а саме: лісовий — “Іскрівський”,  ландшафтні — “Первозванівський” та “Лизяна балка”, гідрологічний — “Сторожівський”, ботанічний — “Чутівські степи”. Є археологічні пам`ятки державного значення, зокрема, в селі Кантамирівка — могильник та поселення часів Черняхівської культури, та в селі Сторожове знаходяться три групи могильників скіфського часу. Пам`яткою архітектури Чутівщини є церква Андрія Первозванного, яка добудована була в 2003 р.
  Чутівщина славиться щедрою землею, мальовничою природою, звичаями і традиціями, які зберігаються і примножуються напротязі багатьох століть.

   Чутовский район находится на востоке Полтавской области. Он граничит с Карловским, Машевским, Полтавским, Котелевским районами Полтавской области и Краснокутским, Коломацким, Валковским, Крас-ноградским районами Харьковской области. Чутовский район создан 7 марта 1923 г. с Чутовской, Первозвановской и части Васильковской волостей Полтавского уезда. Вначале он входил в состав Полтавского округа, а с января 1932 г. по сентябрь 1937 г. принадлежал Харьковской области. 30 декабря 1962 г. его ликвидировали и внесли в состав Карловского района. В современных границах Чутовский район существует с 4 января 1965 г. В состав района входят 2 поселковые и 13 сельских советов, которые включают 51 населенный пункт.
   Согласно археологическим данным на территории Чутовского района были найдены поселения и могильники черняховской культуры, несколько каменных скульптур кочевников XI-XIII в.в., а также многочисленные курганы.
   О происхождении названия поселения в одном из народных поверьев говорится следующее. Летом 1709 г. войска шведского короля Карла XII приближались к Полтаве. Штаб русской армии остановился рядом с с. Черняковка, которое находилось в нескольких километрах от теперешнего Чутово. Разведчики русской армии по дороге встретили казака, который жил на месте современного поселения. Казак сказал им, что слышал (”слышал” по-украински «чув»), где размещены шведы. Слово «чув» он повторял несколько раз, поэтому казака назвали «Чутом», а его поселение Чутово. Откуда и происходит название села. Но это по легенде.
  На самом деле, первые поселения на территории Чутово появились в конце XVII в. Чутово, как и ряд других поселений, входило в состав владений Кочубея. Село размещалось вблизи трактового пути, который шел из донских степей на Полтавщину. Владельцы этих земель построили на пути мост через реку Коломак, а возле моста дом. В одной половине дома жил сторож, который брал деньги за переезд через мост, а в другой — пастухи, которые летом пасли скот.
  Впервые документально Чутово упоминается в завещании полковника В. Кочубея 1743 г.: «на реке Коломак сенокос называемый Чутова долина». Из других источников известно, что в 1764 г. Чутово было селом, в котором насчитывалось 82 двора, было несколько магазинов, церковь, ежегодно проводились ярмарки. Согласно генеральной описи Левобережной Украины в 1765-1769 г.г. село входило в состав Великобудыщанской сотни Полтавского полка. После 1781 г. Чутовская земля отошла в состав Черниговского наместничества, а в 1802 г. была включена в состав Полтавского уезда Полтавской губернии.
   Почти все местное население традиционно занималось земледелием и животноводством. Культура земледелия была невысокой, орудия труда примитивными, потому чудесные черноземы родили мало, а население страдало от бедности. В 1842 г. произошло крестьянское восстание против феодально-крепостнического гнета. После крестьянской реформы 1861 г. в Чутово начинают развиваться промыслы. В частности, при помещичьей экономии открываются механическая и литейная мастерские. В 1833 г. в Чутово действовали 18 ветряных мельниц, паровая мельница, две маслобойки, две кузни, слесарная мастерская. Со второй половины ХІХ в. эти земли переходят в собственность московского генерал-губернатора Петра Дурново, который женился на дочери Кочубея. Его наследник Павел уделял основное внимание выращиванию зерна и сахарной свеклы и в 1903 г. начал строить сахарный завод. В 1910 г. на этом заводе работало 611 человек, а в 1912 г. завод производил за сутки 3,5 тысячи пудов сахара-песка и рафинада.
  После установления советской власти Чутово стало райцентром, а в 1957 г. его отнесли к категории поселков городского типа.
   В Чутово родились известный украинский литератор и переводчик П. Риттер (1872-1939), литературовед и критик Г. Сивоконь, украинский поэт О. Трусан, украинский и русский писатель Ф. Кравченко.  С чутовским районом связана судьба художницы М. Башкирцевой. Некоторое время она проживала в с. Черняковка. Кроме того, чутовская земля подарила миру прекрасную актрису — народную артистку Советского Союза Клару Лучко.
  На территории района находятся природно-заповедные заказники местного значения, а именно: лесной — “Искровский”, ландшафтные — «Первозвановский» и «Лизяная Балка», гидрологический — «Сторожевский», ботанический — «Чутовские степи».
  Есть здесь археологические памятки государственного значения в с. Кантамировка — могильник и поселения времен Черняховской культуры, и в с. Сторожевое находятся три группы могильников скифско-го периода. Памяткой архитектуры Чутовского района является церковь Андрея Первозванного, которая была достроена в 2003 г.
  Чутовский край славится щедрой землей, живописной природой, обычаями и традициями, которые сберегаются и приумножаются на протяжении многих столетий.

Chutovo district is located in the east of Poltava region, forming boundaries with Karlivka, Mashivka, Poltava, Kotelva districts of Poltava region and Krasnokutsk, Kolomak, Valky, Krasnohrad districts of Kharkiv region. Chutovo district was formed on March 7, 1923 out of Chutovo, Pervozvanivka and parts of Vasylkivka volosts of Poltava County. At first, it belonged to Poltava region and from February 1932 to September 1937 to Kharkiv region. On December 30, 1962 it was eliminated and included in Karlivka district. Within the modern boundaries Chutovo district has existed since January 4, 1965. The district includes 2 township and 13 rural councils, which combine 51 settlements.
According to archaeological data on the territory of Chutovo district the settlement of Chernyakhiv culture, several stone sculptures of nomads of the 11-13 centuries, as well as numerous burial mounds were found. About the origin of the name of the village a popular superstition says the following. In the summer of 1709 the Army of the Swedish King Charles XII approached Poltava. The headquarters of the Russian Army stopped near the village of Cherniakivka, located a few kilometers from Chutovo. Russian Scouts bumped into a Cossack, who lived on the site of the modern village. The Cossack told them that heard where the Swedes were. The words “chuv” (heard), “chuty” (hear) he repeated a few times. Then this Cossack was named “Chuty”and his estate Chutovo district. The name of the village comes from it. But this is only a legend.
    In fact, the first settlement on the territory of the district appeared in the late 17th century. Chutovo and a number of other settlements be-longed to the Kochubeys. The town was located near the road that went from the steppes to Poltava region.
  Firstly Chutovo was documented in the testament of the Poltava Colonel V.Kochubey in 1743: “on the Kolomak River a haymaking place was called Chutovo Valley”. Later from other sources it is known that in 1764 Chutovo was a village with 82 yards, a few shops, a church and annual fairs. In accordance with a general description of the left-bank Ukraine of 1765-1769 the village was part of the Velyki Budyscha sotnia of Poltava Regiment. After 1781 Chutovo lands were annexed to Chernihiv vicegerency, and in 1802 were included in Poltava County of Poltava Province.
  Almost all local population did farming and livestock raising, sheep breeding in particular. In 1842, a peasant revolt against the feudal ser-fdom oppression occurred. After the peasant reform of 1861 in Chutovo a number of crafts started to develop. In 1883 in Chutovo there were 18 windmills, a steam mill, two oil factories, two blacksmith’s shops and a locksmith workshop.
   From the second half of the 19th century these lands were in the property of the Moscow Governor-General Peter Durnov, who got married to a daughter of Kochubey. His successor Paul paid focused on growing grain and sugar beets, and in 1903 began to build a sugar plant. In 1910 at this factory 611 people worked and in 1912 the plant produced 3.5 thousand pounds of sugar-sand and refined sugar per day.
   After the establishment of Soviet power, Chutovo became a district center, but in 1957 it was assigned to the categories of urbantype community.
  Chutovo district was a birthplace of a well-known Ukrainian novelist, linguist and translator P. Ritter (1872-1939), a specialist in literature and critic G. Syvokin, a Ukrainian poet O. Trusan, a Ukrainian and Russian writer F. Kravchenko. Chutovo district is connected with a famous artist M. Bashkirtseva. She lived for some time in the village of Cherniakivka. In addition to this, a wonderful land of Chutovo district gave the world a good actress, people’s artist of the USSR Klara Luchko.
  Within territory of the district there are naturally-protected game reserves of local significance, namely a forest reserve “Iskrivskyi”, a landscape “Pervozvanivskyi”and “Lyziana Balka”, a hydrological “Storozhivskyi”, a bota-nical “Chutovo Steppes”. There are archaeological sites of state significance, particularly in the village of Kantamyrivka there is an ancient burial ground and a settlement of Chernyakhiv culture and in the village of Storozhove there are three groups ancient burial grounds of the Scythian period. An architectural sight of Chutovo district is St. Andrew Church, which was built in 2003.
    Chutovo district was famous for its generous land, picturesque nature, customs and traditions that have been stored and increased for many centuries.

  
ПП "Издательство Арта" © 2005 - 2017
Главная / Каталог / Партнеры / Вопросы / Контакты / Авторизация
Разработка и дизайн сайта: студия "Конструктив"

Страница сгенерирована за 0.0371 сек, посетили 2762 раз.